Форум діалогу і єднання зусиль
У Держлісагентстві наголошують, що винятково прозорі правила гри врятують ринок деревини.
У Львові відбувся Другий всеукраїнський лісопромисловий форум. Традиційним для останніх місяців «гарячим» питанням стало обговорення ринку деревини. Державні структури і підприємці на місцях хочуть мати прозорий ринок і прибуткове виробництво. І все це в умовах, коли на рахунках є гроші, є відповідні потужності для глибокої переробки, а сировини – нема. Як вирішити ці проблеми, мав би вирішити новий закон. Нагадаємо, нині у Верховній Раді розглядається одразу два Законопроєкти про ринок деревини (№ 4197 та № 4197-1). Але швидше за все обидва будуть повернуті на дооопрацювання, а парламентарям доведеться готувати новий проєкт закону, який би справді задовольнив усіх учасників ринку. Про те, що зробити це буде непросто, засвідчили і дискусії у рамках згаданого форуму. Багато доповідей стосувалося того, що пора об’єднувати зусилля і лісівникам, і деревообробникам. Власне, на це сподіваються і в Державному агентстві лісових ресурсів України. За словами Голови Держлісагентства Юрія Болоховця, на власному досвіді бачить, наскільки різними часто бувають позиції лісівників та підприємців.
Але шукати компроміси доведеться. «Упевнений, що ця зустріч дасть можливість знайти шляхи вирішення проблемних питань, – зазначив у своєму виступі Голова Держлісагентства Юрій Болоховець. – Ми задекларували, що галузь зараз на стадії реформування, про що давно і багато говорять. Реформування передбачає різні напрямки роботи. Один з них – законодавче врегулювання ринку деревини. Взяти для реформ модель із іншої країни – ми не можемо (лише окремі фрагменти), бо маємо різні типи лісів і територій. Тому готової моделі, яку можемо запозичити, взяти і яка запрацює завтра, не існує».
Голова Держлісагентства вкотре наголосив на ключових проблемах деревообробної сфери: «Зараз на складах підприємств є виключно робочі залишки деревини. При цьому є маніпуляції на ринку. Є випадки перепродажу деревини на 200–300%, коли іншим виробникам її бракує. Ми це бачимо. І вже передбачили механізми блокування недобросовісних покупців у системі ЛІАЦ, але це виключно нами наданий механізм, яким має користуватися покупець та продавець. Щодо сировини, то малий та великий бізнес має своє бачення, у кожного воно об’єктивне, де знайти справедливість, важко сказати. Але бачу, що точно не вистачає єдності. Шляху назад не буде і прямих договорів – теж не буде. Рухаємося тільки вперед».
Перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський теж зазначив, що ринок деревини так чи інакше буде працювати через електронні платформ: «Щодо ринку деревини, то він не був врегульований належним чином до останнього часу. Ми з’ясували, що частина договорів, близько 50%, продавали сировину через прямі контракти між деревообробниками та лісовим господарством. У грошах це близько 7–8 млрд грн у рік. Міндовкілля разом із Держлісагентством упродовж останніх пів року перевели все виключно на електронні майданчики. Один з них – це «Прозоро. Продажі». Також ми підготували законопроєкт, щоб 100% деревини у найближчий час продавалося виключно через електронні аукціони».
Богдан Боруховський запевнив, що невдовзі на лісову галузь очікує ще один стрес, викликаний скасуванням мораторію на експорт кругляка (у Верховній Раді України зареєстровано відповідний законопроєкт). Представники галузі побоюються, що ринок деревообробки України у такому разі може залишитися без сировини взагалі. Це може стати викликом, і як на нього реагувати – думати треба сьогодні. «Все крутиться навколо постачання сировини – це має бути якісно, вчасно, що дозволить бізнесу створювати робочі місця, платити податки та розвивати економіку, – додав перший заступник Міністра довкілля. – Що може зробити у даному випадку Міндовкілля та Держлісагентство?
Чесний, прозорий і відкритий ринок, який відповідатиме потребам учасників. Це принесе як і нашим підприємствам бенефіти у вигляді зароблених коштів, так само і допоможе рухатися бізнесу. Тому цей форум – це хороший майданчик, щоб вирішити питання як розвивати галузь і задовольнити всіх стейкхолдерів, з урахуванням економічних, екологічних, соціальних чинників. Він має вирішити також практичні питання – де і як брати сировину, як максимум її вартості залишати в країні, створюючи робочі місця та сплачуючи податки».
Анатолій Дейнека, начальник Львівського ОУЛМГ, поділився з учасниками форуму позицією лісівників, яким іноді бракує підтримки від виробників. Оскільки зараз основна проблема на ринку деревини, звісно, крім неготовності усіх перейти на електронні торги, це відсутність сировини, пан Дейнека пропонує внести законодавчі зміни, які дозволять це вирішити. «Ми весь час впираємося у законодавчі екологічні обмеження в обсягах лісозаготівель. Обсяг формується лімітом рубок головного користування і рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, – пояснював він. – Постійно стають жорсткішими правила, тому ліміти заготівлі весь час знижуються. Що зробити? Ми два дні з Головою Держлісагентства їздили лісами області і вивчали нові підходи до рубання лісу, ті, які застосовуються у Європі. Відповідно, є пропозиції до законодавства, але важливо, щоб екологи та Мінприроди їх підтримали. Це збільшить пропозицію деревини на ринку. І таким чином дещо стабілізує ситуацію. Але часто про ці проблеми говоримо ми, лісівники, а лісопереробники мовчать. Давайте об’єднуватися і разом відстоювати наші права».
Щоб два учасники дискусії опинилися з одного боку барикади, так би мовити, Орест Кійко, д.т.н., професор НЛТУ України, запропонував створити консолідуючий державний орган, який ніким не керує, а налагоджує горизонтальні зв’язки між лісівниками, переробниками та меблевиками. «Цей орган моніторить, аналізує ситуацію та приймає системне рішення. І на користь України, а не на користь лісогосподарства чи Міндовкілля, – каже науковець. – Друге – варто створити раду лісового сектору при Кабінеті Міністрів, а також аналітичний центр, який давав би певний прогноз. Якщо цього не зробити, конфлікти залишаться невирішеними (лісгоспів з екологами, лісгоспів із Мінекономіки тощо). А як критерій для кожної галузі, як своєрідний КРІ, для ОТГ, ОДА, лісової галузі, я взяв би за головний показник – збереження робочих місць. Якщо ці робочі місця будуть забезпечені хорошою зарплатою, вони дадуть прибутки і стабільність галузі та економіки».
За словами Ореста Кійка, зараз ринок попиту та пропозиції не працює вже так, як це описував сто років тому Адам Сміт. Держава повинна втручатися у цей механізм. Як саме – власне, зараз Україна і дискутує, напрацьовуючи нові правила на ринку деревини. І в усьому має бути баланс. «Якщо кажемо, що виробники повинні платити менше – то на основі чого? Якщо наголошуємо на міжнародних інвестиціях, то як саме їх залучати – теж варто добре продумати. Приміром, великий завод із переробки деревини на Львівщині може позбавити робочих місць 20 тисяч працівників галузі», – каже науковець. Аби умовний інвестор не забрав собі усю сировину, Орест Кійко радить лишати щось для дрібного бізнесу. Наводить приклад заводу «Тойота», який зумисно, собі у збиток, передає виробництво певних деталей ФОПам, малому бізнесу. І таким чином підтримує підприємців та баланс на ринку.
Пропозицій і думок на форумі прозвучало багато. Але спільна риса – чути та врахувати позицію ключових гравців. Інакше світла в кінці тунелю не побачимо.
За результатами обговорення організатори форуму підготують резолюцію, яка ляже в основу нормативно-правових актів, що регулюватимуть діяльність галузі.
Інна ЛИХОВИД, газета “Природа і суспільство”
Джерело: https://ekoinform.com.ua
